Прекрасний недільний день з дітьми

Я міг би написати цей пост вчора, але хотів встигнути з конкурсним дописом до "Кольорової палітри" від @olesia, то ж довелося відкласти його не сьогодні. Але спогади в пам'яті ще зовсім свіжі, то ж це майже гарячий допис 😉.

То ж на вихідні з дружиною ми поїхали на її малу батьківщину, до Яворова. Там у неділю на новому цвинтарі збираються люди на могилах померлих родичів, чекають на священника, доки той прийде з короткою молитвою (з короткою через те, що цвинтар величезний і щороку тільки збільшується), а люди приходять практично на кожну могилу, іноді на декілька, як моїй дружині, в якої там похований тато, обидва діди, дядько та рідна сестра баби (це з найближчих родичів).

Але це було заплановано на третю, а поки до цього залишалося трохи часу, Маркіян випросив у мене прогулянку в центр, з надією покататися на машинках. Звісно, що малим дітям до далеких померлих предків, їх цікавлять в першу чергу розваги. Але це нормально, з часом вони навчаться вшановувати пам'ять тих, кого вже з нами немає, бо будуть брати з нас приклад.

То ж, поговоривши з дружиною, я погодився і ми пішли з дітьми в центр. Для цього нам вистачило приблизно 10 хвилин повільної ходи. Центральна площа Ринок (як і у Львові) виглядало дуже по осінньому, створюючи просто неймовірний настрій. Липи, що росли обабіч тротуару, були вкриті золотим листям, а чимало опалого листя вже вкрило замощену вулицю. Так само неймовірно виглядали і клени в сквері посеред площі.

Мужик, що здає дитячі автомобілі напрокат, був на місці. Ціни трохи відрізнялися, я взяв червону двомісну автівку (ціна 100 грн за 5 хв), кермувала Даринка як старша і вона з цим чудово впоралася.

Потім ми пішли на морозиво в кафешку неподалік. Там можна було обрати кульки найрізноманітніших смаків, але виявилося, що це було літом. А зараз залишилося лише два смаки - звичайний білий пломбір і кава з подрібненим печивом. Дітям я взяв по кульці білого пломбіру, а собі з кавою, хоча я подумав, що краще взяв би звичайний пломбір, бо саме це "кавове" морозиво мене не сильно вразило.

Потім ми пішли на дитячий майданчик неподалік, зустрівши дорогою кицю, що спала на сосновій корі, якою засипають квітники. Вона, вочевидь, була тепла, бо нагрілася від сонця.

Діти ще вдосталь погралися на майданчику, головною окрасою якого був піратський корабель.

Коли настав час, ми поволі вирушили в сторону цвинтаря, ідучи короткою дорогою через залиті сонцем двори.

Що відбувалося на цвинтарі, вже детально описувати не буду, ми віддали шану усім родичам, що спочивають там. А найбільше був щасливий з того, що ми провели гарний день з дітьми, використавши по максимуму ці золоті осінні миті! 😊