Ось і до нас додуло 😉

От так зранку прокидаєшся, знимаешь з голови дракона Мішель, дивишся у вікно… і розумієш одразу кілька речей!

По-перше, що як же добре, що у тебе немає літньої гуми, бо при твоєму роздовбайстві ти би точно не перевзула машину вчасно. А так - все ОК!

По-друге, що всі проблеми, повʼязані із прибиранням у садочку, чудово вирішилися самі собою, бо ані ти вже ні до чого не докопаєшся, ані інші цього безладу вже не побачать. Тож, викреслюємо садові роботи аж до весни 😁

Ось єдине що - я сітку в вольєрі так нічим і не підперла. Але тут знов такі є переваги. Якщо сітка обірветься - я весною нарешті перероблю одразу і паркан. Бо зараз єдине що мене гальмувало в цьому процесі - це саме ця сітка, яку зняти та ще морока. А так я її просто скатаю…… навесні….

Але як кажуть свято місце пустим не буває. Один проблеми якщо не знаком, то принаймні відтермінувалися, тоді як зʼявилися інші.

По-перше, треба терміново виловити моїх «рибів» і переселити їх до акваріуму. І я вже практично вирішила, як це зробити. Вся проблема в тому, що спочатку треба відсмоктати воду з озера (озеро штучне, не лякайтесь). Але дренажного насосу я не має. Вирішила скористатися мійкою високого тиску, але тут потрібен фільтр. Фільтр я купила. Залишилося придумати, як його присобачити до шлангу.

По-друге, треба забрати з балкону мої хризантеми. А куди? До будинку? До теплиці? Як вони взагалі -то зимують? От ніколи у мене з ними нічого не виходить…

Ну і третю проблему мені такі підкинула Шоколадка. Я вже писала, що пару днів тому ми здавали аналізи і там все трошки не так, як хотілось. Сьогодні поїхали до нашого лікаря і такі підтвердився бабезіоз (піроплазмоз). Це така не приємна хвороба, що переноситься кліщами. Де вона його взяла - у мене жодної версії. Ця фігня буває гостра та хронічна. Гостра це пекло. Собаксу можна легко втратити. Якщо імунітет сильний, то можна получити ось такий подаруночок в хронічній формі. Тут з першого погляду все не так погано, але хорошого теж мало, бо розвивається анемія, проблеми з печінкою, нирками та підшлунковою. Лікування одне - ядерна інʼєкція, яку може робити тільки лікар. Тож ми її сьогодні зробили. Завтра їдемо, робимо повторні тести, якщо все ОК - починаємо реабілітацію, то тобто підтримуючу терапію. Тож, як бачите, «розваги» у мене не припиняються… Сьогодні навіть взяла собі каву на заправці с сиропом. Зазвичай я так не роблю, бо ці сиропи - суцільна хімія, а тут дума, та ну нафіг! Маю отримати хоч якусь компенсацію за все це. Ну і зимові черевики, що собі замовила, довелося відправити назад, бо гроші на них підуть на лікування хвостатої красапети.