Вчора в мене день
закінчився так, неначе я якогось відьмака відправила в піше еротичне турне.
Спочатку на кінці зміни з'ясувалося що бригаді видавали нові діелектричні футболки, а я цей момент прогавила ( просто тому що моє робоче місце трошки в стороні і туди не чуть, що робиться на вході в халу). Коли спитала у лідера - де моя футболка, він із сміхом відповів що "А де ж пані була?". І дійсно - де ж я була?🤦 Взагалі то можливо вона мені не так щоб критично була потрібна, але сама ситуація якась образлива.
Далі продовження було в роздягальні. Шафки стоять трьома рядами. На моєму ряду переодягаються дві дуже голосисті польки. Ще з дверей завжди чуючи "курва, я пердолю" - розумію що у них є події, які їм конче потрібно обговорити. І присутність інших колежанок їх ніколи не турбувала - вони завжди поводили себе так, неначе одні в цілому світі. А вчора чомусь одна з них вирішила зробити зауваження дівчатам з іншого ряду. Перше її звернення я не зрозуміла ( не знаю польську), а коли вона другий раз почала щось казати, звертаючись до дівчат в іншому проході - я попросила колєжанку перекласти те, що вона говорила. Її слова -" я відпрацювала восьмигодинну зміну біля великих гучних машин і мені хочеться тиші"- мене трохи шокували. Ухтижка! Тобто коли вона сипле матюччя так, що і гул машин не перекриває - то є норм. А українкам не можна рота відкривати? Я їй відповіла, але вона зробила вигляд що не почула. Зате почула її подружка, з якою вони зазвичай розмовляють. Ну вона не захотіла продовження розбірок, мовчки взяла подружку попід руки і повела до виходу. І що це було? Це якась дискримінація чи ще ні? Можливо просто у мене було таке хворобливе сприйняття?🤔
Але о дванадцятій ночі наш день не закінчився. В хостелі у нас вже тиждень суччє весілля. Полячка ( здається слаба на голову, може навіть з діагнозом) упивається до рівня скотини, валяється по коридорам і туалетам, співає пісні ( голос точно не для співу 🤦). А тепер в неї ще з'явилися кавалєри, яким якось фіолетово, що в хостелі ще живуть люди і вони хочуть відпочивати після роботи. Здається що ця компанія зплутала день з ніччю. Днем тиша, а по ночам - жах. Сьогодні в номері у кавалєрів до п'ятої ранки то ліжки падали ( як що що - металеві двухярусні) потім вони щось ремонтували - забивали гвозді ( ну це так здавалося), а потім там хтось падав і не один раз 🤷 Зайти зранку в туалет проблема - у когось пісюнчик не більше двух сантиметрів і він не дотягується до унітазу, а про можливість сідати на унітаз його не повідомили. Попілом і бичками засипане все місце для куріння - у цих курців втрачена "целкість" - в попільнички вони не влучають. Залишити брудні пательні і заховати їх в духовий шкаф, взяти посуд із приватних шафок, залити якимось жиром мікрохвильовку - для них це звична поведінка.
Сьогодні написала куратору і хазяїну хостела - я розумію: гроші грошима, але це неможливі умови для проживання 🤦
На фото - доступні розваги заробітчанок, якщо вийти за двадцять хвилин до автобуса ☺️