Сон зі знаменитостями 🌈☀️
1 comment
Велика актова зала, можна сказати концертна. Майже порожня. Йде прослуховування чи просто якісь вправи в акторській майстерності, бо одна особа щось там зображає. Сиджу в ряді поблизу сцени, ближче до правої сторони, де є вихід. По правий бік через декілька місць сидить незнайома пані з якою веду якусь жваву світську розмову про ніщо, але діалог підтримується. По лівий бік, у сусідньому кріслі, парубок, ніби актор. З ним теж перекидаємось деякими фразами.
Ось вже пропонують перенести увагу на сцену, щоб сказати свою думку про здібності молодика чи враження від гри. З таким забарвленням і відтінком контексту, що мова йде не про високе мистецтво, а скоріше про рольову й інтонаційну розповідь анекдотів. Загалом не серйозно. Тільки все одно, то не моя спеціалізація.
В цей час, доки на сцені щось майорить у фоновому режимі, заходять декілька людей, серед них є знайома молодиця (вдаю ніби не помічаю її), вони якось комунікують із правобічною жіночкою, а потім розміщуються в ряді позаду, на відстані витягнутої руки.
Знайома якимось чином мене впізнає, окликає й пропонує прогулятись, просто пройтись і просить якісь мої дані (щось на кшталт електронної візитівки), але точно не розумію що то таке. Натомість кажу, що краще їй зателефоную, щоб висвітився мій номер мобільного.
Ілюстративно, бо були віти довгі і без води
Обстановка змінюється, вечір, ми вже сидимо на лавці біля дерева, де затишна місцинка, але то вулиця з автомобільним шляхом і будинками на два-три поверхи (подекуди більше). Схоже на спальний район. Цікаво, що сидимо на спинці, а ноги там де прийнято розміщувати гепу. Попереду віти верби звисають майже до землі, до них декілька метрів. Довкола нас зібрався натовп, менше десяти осіб, так щільно підсунулись, щоб подивитись як буду записувати номер і телефонувати.
Знайома вимовляє цифри, але їх розумію через раз, або телефон не хоче приймати. Спочатку, чомусь вношу їх до ексель таблиці й вони там трохи живуть своїм життям. Згодом доходить, варто відкрити застосунок дзвонилки, але все одно не встигаю за диктовкою. І в цей час помічаю одного чоловіка. Якось він поводить себе підозріло, люди розходяться, а той залишається. Думаю треба вперіщити йому по морді, точніше роблю це кулаком без зайвих думок. Не сподобався - отримуй на горіхи. Б'ю його, якось зверху, хоча той високий - падає навзнак. У снах всі мають здібності Ванпачмена)). Після приземлення, обличчя освітило вуличним ліхтарем, виявилось, то писок актора Chris O'Dowd, якось помічений в серіалі “Квиток долі”. Продовжуючи бути в положенні лежачи, підозрілий суб'єкт, зачіпає мою знайому ногою чи умисно поцілює в область яремної впадини (точно й не видно було). Потім згадує про необхідність встигнути на літак та відступає на певну відстань.
Турбуюся про знайому, запитую про самопочуття та стан. А актор серіалу, якось вичікувально стоїть, ніби хоче реваншу, але кажу, щоб той ішов світ за очі, бо зараз не до нього. Беру знайому на руки й просто несу. Виявляється в неї все добре, переважно шоковий стан.
Продовжую нести якийсь час, просто перебираю ногами. Наближаюсь до якоїсь маленької площі-перехрестя, котра трохи в низині і до неї ведуть із різних боків сходи. З мого боку сходинок близько десяти, з іншого трохи більше. Спускаюсь, тримаю на руках знайому, а навпроти група людей теж дибає вниз. Десь по середині, трохи відокремлено від них, стоїть Антон Wellboy і посміхається нам.
Ілюстративно, бо ШІ не хоче генерувати бажане зображення
В який із моментів, після площі або там, знайома притуляється до мене ближче і цілує, як то роблять дорослі люди - по-французьки. Мене наповнює й несе хвиля приємних відчуттів та хорошого настрою, життя стає ніби яскравіше і смачніше. ))
Виокремлене сприйняття чужих слюнів і посеред цього прокидаюсь.
Всі зображення у дописі згенеровано за допомогою Stable Diffusion XL
#ukraine #iloveyou #love #positive #energy #luck #goodluck #fortune #clubbigfish #clubgoldendragon #AbsoluteProtectionOnAllLevelsOfBeing
Comments