Незабутній турнір

Привіт друзі. Сьогодні хочу поділитися з вами незабутнім переживанням, яке наповнило мій недільний вечір. Навіть не знаю до якої рубрики віднести, нехай буде #flashmob «good mood».

Це переживання - участь мого сина в турнірі для дітей з футболу.

Це перший його турнір, де я в живу вболівав за нього. Признаюсь, Я зрозумів чому тренери так емоційно реагують під час гри своїх команд…

І, напевно, в мене навряд чи би вийшло дивитися спокійно на те, як моя команда грає в футбол. Я, напевно, потратив би цілу купу нервових клітин за першу ж гру…

Мій син виділяється із натовпу своїм позитивним настроєм (о і #flashmob «good mood» в тему) і універсальною зачіскою у вигляді «пальмочки». Ще чуть-чуть і зачіска буде точно така сама як у Холланда.

От якщо зачіску можна зробити, як у справжнього футболіста, то, відверто кажучи, з навиками гри куди складніше. Так просто не зробиш.

З іншої сторони, футбол - це та єдина спортивна секція на яку син захотів ходити і від цього вона залишається пріоритетною та, в будь-якому разі, підтримується нами.

Не дивлячись на результати, гравці усіх команд отримали медальки.
Взагалі, таке відчуття, що діти приїхали на турнір тільки з однієї метою - надягнути на себе цю медальку і насолоджуватись тим що вони переможці🤣🤣🤣 Програли вони всі ігри чи виграли, для них це не так важливо.

На сьогоднішньому турнірі я зрозумів, що в нас прекрасний тренер, особливо в порівнянні з тими, які дуже голосно кричали на своїх дітей. Наш же сказав, що всі гравці у нього Мессі через те що у кожного з них 10 номер.

Приємно коли є індивідуальний підхід до кожної дитини, є намагання заспокоїти, додати впевненості та навчити краще грати.

Якщо вірити словам колишньої дружини, то в порівнянні з участю в попередньому турнірі, в цьому турнірі син грав просто дивовижно. Під час першого турніру, який проходив в Полтаві, де він майже просто стояв, на цей раз він досить активно забирав м'ячі. На цьому вся його участь у командних діях майже закінчувалась, ну то вже забагато 🤣🤣🤣

Дивлячись на те як грає син я одночасно і радів і дуже сильно злився. Радів через те, що в сина є унікальний досвід участі в турнірах, а з іншої сторони я ж то розумію, що треба робити, як треба грати, куди бігти, куди давати пас. І в самого непогано виходило грати, а от передати це синові, якось так і не вдається.

Після турніру, отримавши свою медальку, син відправився додому відпочивати. Я впевнений, що от такі от маленький турніри - це найкраще свято для дітей, яке можуть їм влаштувати їхні тренери і неважливо яке місце діти посідають чи друге чи останнє. (За виключенням першого. Для мене є тільки перше і всі інші – ну то моя проблема).

Підсумки 2023 року

З Україною в серці 💙💛, разом до перемоги!

Підтримайте, будь-ласка, канали переглядом та підпискою:

Zen and Beyond 🪞

Бік Той